#089 Чивдарь

Як називається жеребець, некастрований кінь-плідник: вірь, вурь, віряк, огерь, чивдарь..?

Всі фонетичні варіанти мадьяризму (мадьяр. csődör): чи́вдар’, чи́вдир’, чи́вдыр’, чи́вдір’, чốвдôр’, чốвдир’, чéвдир’, чéвдор’ скартографовано одним спільним знаком.

Знаком для вір’ скартографовано у н. п. 212 [Ділове] два фонетичних варіанти вір’, вир’, що вживаються паралельно; знаком для вір’áк скартографовано у н. пп. 38 [Лумшори], 39 [Ликицари] гур’áк. Загальним відсильним знаком скартографовано у н. пп. 27 [Перечин], 61 [Коритняни], 62 [Оноківці] вайцáк; у н. п. 30 [Невицьке] вайч’áк.

Автори відповідей відзначили, що назву гур’áк у н. пп. 38 [Лумшори], 39 [Ликицари] і назву вур’ у н. пп. 88 [Стройно], 89 [Дусино], 91 [Березник] знають та інколи вживають переважно представники найстарших поколінь (яким більше 60 років).

У варіантах вір’, вур’, вüр’ і, у, ü закономірно по говорах виступають відповідно давньому о у новозакритих складах (ст. руськ. орь): род. од. вор’á, дав. од. ворéви і т. ін. Проте трапляються і відхилення (очевидно, внаслідок аналогій) від звичайної закономірної зміни, напр. у н. п. 122 [Керецьки] род. од. вур’á, оруд. од. вур’óм, місц. од. на вури́, дав. од. вурéви; у н. п. 195 [Тересва] ур’, вур’, род. од. ур’á, вур’á; у н. п. 198 [Апшиця] вур’, род. од. вур’á, дав. од. вур’óви і т. ін.; у н. пп. 208 [Вел. Бичків], 209 [Росішка] ур’, род. од. ур’á, дав. од. урéви або ур’óви, місц. од. на ур’ý і т. ін.

Хто в мốлодости буйи́йе, йак вір’, у стáрости т’(к’)и́гне, йак к’ін’. (н. п. 167 [Ясіня]).