бунтовни́к
бунтовник m БС ЕБ ЯГ = бунтарь, бунтовщик; мятежник; подстрекатель;
* ~ци шмаряли каміня …з тых руин на шандарську станицю, котра стояла недалеко [Прд] = с этих развалин бунтари пуляли камнями в околоток, расположенный неподалёку;
* ~ця = бунтарька, бунтовщица; мятежница; подстрекательница;
Словник русинсько-руськый (Іґорь Керча, 2007)
* ~ци шмаряли каміня …з тых руин на шандарську станицю, котра стояла недалеко [Прд] = с этих развалин бунтари пуляли камнями в околоток, расположенный неподалёку;
* ~ця = бунтарька, бунтовщица; мятежница; подстрекательница;
6086