тиґлазу́в

ТИҐЛАЗУ́В, зова, ч. (сін. біґлязь) = праска
Давно у тиґлазув с'а клала гран', та так тиґлазовали.
Пор. угор. діал. téglázó т.с.
Словник закарпатської говірки села Сокирниця Хустського району (Иван Сабадош, 2008)

тиґлазув на лінґвістичных мапах

#228 Біґлязь
#228 Біґлязь, Й. О. Дзендзелівський, Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР (лексика), частина ІI, 1960 (матеріалы 1953-1957)
62027