вандровни́к
вандровник m (syn подорожник) БГ БС ЕБ ИС ЛЧ ОБ СП ЯГ = путешественник;
* ей, вандруй, ~ку, навандруєш ты ся, // як ти біда світ заяже, здогадаєш ты ся [Гшв];
* ~ця = путешественница; странница;
Словник русинсько-руськый (Іґорь Керча, 2007)
* ей, вандруй, ~ку, навандруєш ты ся, // як ти біда світ заяже, здогадаєш ты ся [Гшв];
* ~ця = путешественница; странница;
6704