ві́хор

віхор m БС ЕБ ЛЧ НТ = вихрь, (сильный) ветер; буря; шторм; вихорь (нар поэт);
* ~ром бере = поднимается ветер;
* ~ор упечаткув буярит в дїточых сердцях! [МВМ] = детские сердца переполняются от бури впечатлений!;
* (повезти ся / понести ся,) як ~ор = с ветерком (прокатиться);
Словник русинсько-руськый (Іґорь Керча, 2007)
Вихоръ h. szél; вихромъ бере : szél kerekedik
Русько-мадярский словарь (Ласловъ Чопей, 1883)

віхор на лінґвістичных мапах

#275 Вітер (уговор)
#275 Вітер (уговор), Й. О. Дзендзелівський, Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області України (лексика), частина ІІІ, 1993 (матеріалы 1953-1957)
6491