ві́тор

вітор m (обл) БС > вітер;
* спекота, спрагота, палячый ~ [Кбк] = жара, сушь, испепеляющий ветер;
* а вна тады – перебігла... через лавку, лем так, як кедьбы ~ задув [Глґ] = а она туда – через мосток перебежала, словно ветерок дунул;
Словник русинсько-руськый (Іґорь Керча, 2007)

вітор на лінґвістичных мапах

#275 Вітер (уговор)
#275 Вітер (уговор), Й. О. Дзендзелівський, Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області України (лексика), частина ІІІ, 1993 (матеріалы 1953-1957)
6466