за́тон

затон m (ткж ~ь f) = залив; затон; заводь; тоня;
* залив народ называє ~ом; но... {кедь} залив... мілкый... тогды называє ёго косов [Мгв];
* як сонце выпарит воду, на днї сякої затони обстане чиста суль [КрІ] = когда солнце испарит воду, на дне такого затона останется одна соль;
Словник русинсько-руськый (Іґорь Керча, 2007)
18273