зи́ркало

зиркало n АГ ЕБ ЛЧ ЯГ ЯЯ = зеркало;
* (вод) = гладь;
* стоячоє / тройнистоє ~о [Мґч] = трюмо / трельяж;
* совершені формы історії сут тоты, у котрых, як во ~ї наша тварь, стане ся видимым образ часу [Чпй] = совершенны такие формы истории, в которых мы видим картину времени, как в зеркале собственное лицо;
Словник русинсько-руськый (Іґорь Керча, 2007)

зиркало на лінґвістичных мапах

#028 Зиркало
#028 Зиркало, Й. О. Дзендзелівський, Лінгвістичний атлас українських народних говорів Закарпатської області УРСР (лексика), частина І, 1958 (матеріалы 1953-1957)
19678