#016 Зимля (у хыжи)
Як називається земляна долівка у хаті: земля, натік, подошов, подишов..?
Фонетичний варіант земн’á відмічено у н. пп. 126 [Липецька Поляна], 154 [Березово], 155 [Липча], 156 [Горінчово], 158 [Нанково], 159 [Глисна], 179 [Сокирниця], 180 [Салдобош] та ін. Але оскільки він у переважній більшості випадків співіснує з основним варіантом зеимл’á, то окремого знака для нього не вводимо.
Знаком кружок з горизонтальною та вертикальною штриховкою скартографовано у н. пп. 88 [Стройно], 113 [Бабич-Покуття], 115 [Загаття], 118 [Крайня Мартинка], 120 [Ільниця] пôдôшôв; у н. пп. 85 [Ганьковиця], 91 [Березник], 119 [Волоське], 121 [Осій], 122 [Керецьки], 123 [Лисичово], 124 [Кушниця], 125 [Довге], 145 [Вел. Раковець], 149 [Луково], 150 [Мал. Раковець] подышôв. Загальним відсильним знаком скартографовано у н. п. 53 [Підполоззя] зеимл’аны́й тíк; у н. п. 132 [Руська Мокра] глин’аны́й поумýст.
Слово пôдôшôв чи подышôв у говірках населених пунктів, відмічених на карті, відмінюється як іменник -ū- основ, причому множинних форм нами ніде не відмічено. Так, наприклад, у записах відзначено: у н. п. 91 [Березник] род. од. подышвé, дав., місц. од. подышви́, зн. од. подышôв, ор. од. подышôвл’ôв; у н. пп. 121 [Осій], 123 [Лисичово] род., дав., місц. од. подышви́, зн. од. подышôв, оруд. од. подышвôв; у н. пп. 113 [Бабич-Покуття], 120 [Ільниця] род., дав., місц. од. подошвы́, зн. од. пôдôшôв, оруд. од. пôдôшви́в; у н. п. 115 [Загаття] род., дав., місц. од. подошви́, зн. од. пôдôшôв, ор. од. пôдôшвôв та ін. (Докладніше про відмінювання іменників такого типу див. І. Панькевич, Українські говори Підкарпатської Русі, стор. 229—233).
Слово нат’üк у н. п. 96 [Міжгір’я] відзначено у значенні насип під фундамент хати; з цим же значенням у н. п. 135 [Квасово] відмічено натóка.