#015 Хыжа

Як називається селянський житловий будинок: хата, хижа..?

При складанні карти враховано і матеріал питання №2 «Програми» ДАУ. Невірні відповіді після перевірки на місцях від картографування відведені.

Для картографування взято основні (загальновживані, прямі) назви для селянського житлового будинку. Численні переносні назви, що завжди, як правило, мають різні експресивні (негативні чи позитивні) семантичні відтінки, напр., кýча, халýпа, халýпка, коли́ба, кýр’анка, кýрн’әнка, дымн’áнка, курни́к, кур’ашíлник, дім, буди́нок, домíвка, світли́ц’а, бýхн’а, буждиґáрн’а, буджáрн’ә та ін., видові другорядні назви, що вказують на матеріал, з якого зроблено житловий будинок, і т. ін. (напр. дубíвка, йалíвка, камйани́ц’а чи камн’ани́ц’а, пасти́р’ка та ін.), при картографуванні не враховані.

Знаком для хы́жа скартографовано у н. п. 135 [Квасово] хы́жа і гы́жа; цей останній фонетичний варіант виник під впливом фонетики мадьярської мови, в якій відсутній звук х, а іншомовне х заміщується (субституція) через г.

Хáта поруч з хы́жа скартографовано лише в тих н. пп., де, за свідченням авторів відповідей, обидві ці назви давні. Під впливом літературної мови останнім часом хáта стало відомим на всій території картографування.

Де чи́л’ад’ не^и збіснá, там хи́жа не т’існá. (н. п. 68 [Вел. Лази]).
Там хи́жа не^и т’існá, де чи́л’ад’ не^и збіснá. (н. п. 103 [Ключарки]).
Не^и хы́жа т’існа, лем чи́л’ад’ збісна́. (н. п. 33 [Сімерки]).
Хижа не костѣлъ, корчма не квартѣлъ. (Календар Югасевича 1806 р.).
Кáжда хáтка свóйа гáдка. (Баранинці, Ужгород., хоч у звичайній мові селянський житловий будинок тут називається хи́жа).
Л’íпша свóйа хáта, йак чужá п??лáта. (н. п. 155 [Липча], хоч взагалі селянський житловий будинок тут хы́жа).
Кáжда хáтка и́нша гáтка. (н. пп. 142 [Білки], 143 [Заріччя], хоч взагалі у цих н. пп. на означення картографованого поняття вживається хы́жа).
Кáжда хи́жка и́ншака варíшка. (н. п. 70 [Комарівці]).
Чужá хи́жа гýрша кáта. (н. п. 27 [Перечин]).
В чужíй хи́ж’і і трíска бйе. (н. п. 27 [Перечин]).
Хи́жа не^и ци́р’кôв, л’ýде не áнгели. (н. п. 68 [Вел. Лази]).
До но^увýй хи́жі но^увý вôрôтніц’у. (н. п. 70 [Комарівці]).
Мóйа хы́жа скра́йу, йа нич ни знáву. (н. п. 116 [Доробратово]).
Хата на лабахъ. (Недзельський, З уст народу, 238).
Кажда хатка — друга гадка. (Недзельський, З уст народу, 238).
Своя хатка — родна матка. (Недзельський, З уст народу, 238).