#065 Ложка (деревляна)
Як називається дерев’яна столова ложка (якою їдять рідку чи напіврідку страву): ложка, лижка, ожиця..?
Для складання карти взяті назви для дерев’яної ложки; назви ж для металевих ложок: цін’áнка (відмічено у н. пп. 36 [Туриця], 39 [Ликицари], 63 [Оріховиця], 86 [Свалява], 91 [Березник], 123 [Лисичово], 149 [Луково], 154 [Березово], 155 [Липча], 157 [Кошельово], 169 [Егреш], 178 [Велятин], 180 [Салдобош], 183 [Дулово], 184 [Угля], 186 [Новобарово], 187 [Вонігово], 188 [Урмезієво], 197 [Калини] та ін.), цінôвка (відмічено у н. пп. 8 [Стричава], 22 [Гусний], 23 [Розтока], 24 [Буковець] та ін.) при картографуванні не враховані.
Лóжка і ли́жка розглядаються як фонетичні варіанти давнього лъжька і тому картографуються як протиставлення третього ступеня.
Ожи́ц’а, яке, очевидно, слід зближувати з серб. ожица — ложка (пор. також болг. лъжица), скартографовано як протиставлення першого ступеня.
Знаком для ожи́ц’а, уожи́ц’а скартографовано у н. п. 145 [Вел. Раковець] ожи́ц’а, уожи́ц’а, ужи́ц’а, вжи́ц’а; цей останній варіант, за свідченням авторів відповідей, вживається зрідка окремими мовлянами.
Сухá лóжка рот дирé. (н. п. 82 [Голубине]).
У восени́ лóжка дôж’дж’ý, ми́рка болóта, а у л’íт’і ми́рка вóды — лóшка болóта. (н. п. 75 [Кальник]).
Затопив би го в ложці води. (Недзельський, З уст народу, 138).
Загадка: Менé неи йід’áт’, а без мéне мáло йід’áт’. (н. п. 101 [Ст. Давидково]).