#081 Борона
Як називається борона, сільськогосподарське знаряддя для розпушування ріллі: борона, смик, грапа..?
На досліджуваній території дерев’яні борони зустрічаються в основному двох конструкцій. 1. Борона, що складається з 4—6 паралельних рейок із набитими в них залізними зубами (борін з дерев’яними зубами на досліджуваній території нам взагалі не доводилося бачити), які (рейки) сполучаються, як правило, двома поперечними планками, що проходять крізь кожну з рейок (див. рис. 1). 2. Борона, в якій 4—6 одних паралельних рейок під прямими кутами перехрещують 4—6 других паралельних рейок; на місцях, де перехрещуються одні і другі рейки, набиті залізні зуби (див. рис. 2). Перший вид борони поширений переважно в західних, а другий — в східних районах, хоч, здається, взагалі чіткої диференціації тут провести не можна.
Знаком для боронá скартографовано у н. п. 198 [Апшиця] боронá і бурунá, цей останній фонетичний варіант вживається окремими мовлянами. Загальним відсильним знаком скартографовано у н. п. 158 [Нанково] драбáчка; у н. п. 161 [Золотарево] драпáн’а.
Автори відповідей зробили зауваження відносно вживання картографованих назв. У н. пп. 188 [Урмезієво], 199 [Верхня Апша] боронá — така, що має 4—7 би́льцят, а ґрáпа — 3 би́льцят. У н. п. 91 [Березник] смык у значенні «борона» лише зрідка вживається окремими представниками старших поколінь, взагалі ж тут смык означає примітивне знаряддя для розпушування і загладжування ріллі (вид примітивної борони) у вигляді рясних гілок чагарника (звичайно для цього вживають терен), укріплених скрученою лозиною (ужóвкою) чи дротом певним чином до валка, або й просто міцно переплетених ужóвкою без валка (див. рис. 3). Згодом такий смык стали укріплювати за дерев’яною бороною з одного, двох чи й трьох брусів з дерев’яними кілками (див. рис. 4).
Знаряддя смык до останнього часу було поширене на Тячівщині, Хустщині, частково на Іршавщині, Виноградівщині, Рахівщині і т. ін., тобто в основному там, де на означення дії «обробляти грунт бороною» вживається дієслово смы́чити; див. наступну карту.
На рисунках смык подано такий, який вживався у с. Драгово Хустського району (н. п. 160).
Ни помóже золотá ґрáпа тай срíбний смик, йак май дóжджиком ни пороси́т. (н. п. 212 [Ділове]).
Плуг и боронá неи богáті, áйбо вши́ток світ накóрмл’ат’. (н. п. 42 [Порошково]).
Борона быча, а школа хлопца страшитъ. (Календар Югасевича 1806 р.).
Загадки: Цýрава веири́н’а пô пốл’у бíгат’. (н. п. 101 [Ст. Давидково]).
Цýрава плáхта пô пốл’у скáче. (н. п. 113 [Бабич-Покуття]).