#010 Вовк

Як називається хижий звір вовк: вовк чи флуд..?

У н. пп. 198 [Апшиця], 200 [Кобилецька Поляна], 210 [Луг] та ін., крім вовк і флуд, на означення цього звіра відзначено ще і скамéнник, яке вживається тут як евфемізм-закляття. Автори відповідей зауважують, що словом скамéнник цей небезпечний і шкідливий (особливо для чабанів) звір якби заклинається каменем (щоб став каменем). Так, у н. п. 198 [Апшиця] нам пояснювали: У вичéрі не слóбодно казáти шчо вôвк, бо він прийдé і зйіс’ц’ вувц’у, та не трéба казáти вôвк. За мóром би му вичéр’а бýла тóму скамéннику.

За вôвка пôгôвка, а вôвк туй. (н. п. 75 [Кальник]).
Вôвка нôгі жы́вл’ат’. (н. п. 30 [Невицьке]).
Вôвґ вôвковы вôч’і не вуйіс’. (Баранинці, Ужгор.).
Голóден гі вôвк. (н. п. 75 [Кальник]).
Вôвка хот’ кристи́, хот’ не кристи́, вун все за вуц’ôв лíзе. (н. пп. 75 [Кальник], 72 [Анталовці]).
Вôвк му на пути́. (н. п. 61 [Коритняни]).
Ци вовкъ ци ни не вовкъ, лемъ усе на вовка. (Календар Югасевича 1806 р.).
Вôвк вôвка не бойи́т’с’а, а чôлôвíк от пýллого чôлôвíка бойи́т’с’а. (н. п. 42 [Порошково]).
Хôт’ йак вôвка гôдýй, ун усé у хáшчу ди́виц’ц’а. (н. п. 194 [Нягово]).
Вôвкóва натура у хáшчу т’áгне. (н. п. 121 [Осій]).
Сíдый вôвк с’а вкоти́в, сíдый и здóхне. (н. п. 112 [Лецовиця]).
Нави́р’ха шôвк, а на вспôд’і вôвк. (н. п. 68 [Вел. Лази]).
Вôвка лáбы гôдýвут’, а брехач’á пы́сок. (Бистриця, Мукач.).
И^із небóйаного вôвка кóжа на то^урзí. (н. п. 182 [Буштино]).
Вôвци вы́вут’ на зимý. (н. п. 62 [Оноківці]).